Ми забули, як треба чекати.
Це майже забуте мистецтво.
І наш найбільший скарб - це бути здатним
чекати відповідного моменту
Саме так колись сказав Ошо, і саме так я би назвав основне враження від церемонії Варка по Лу Юю, яку провів цієї неділі. Навіть якщо не було б чаю, сидіти в теплому колі та наблюдати за магією кипіння води - це те ще задоволення! Китайці свого часу могли на слух розрізняти біля сотні стадій кипіння!
А ще це був вечір красивих метафор. Наведу пару з тих, що запам’ятав. “Чай - це вода і рослина, яка ніби проростає всередені нас”. А ще, Чай - це як “мастило” для спілкування, тут прямо складно посперечатись, тому що спілкування цього вечора було дійсно глибоке та відверте
Ну а пили ми Шу Пуер Фу Гу 88 2006 року, який звичайно додав своєї магії.Цей чай і заспокоює і змушує рухатись одночасно. Ми вирішили, щоб він би дуже підійшов до вечора контактної імпровізації. А ще ми зібрали 800 грн, які я сьогодні закинув в фонд КОЛО на допомогу ЗСУ
Дуже дякую всім, хто прийшов! 🙏
Comments